Перейти до головного змісту

Норвезьке рибництво — стійка галузь економіки

Норвезьке рибництво — стійка галузь економіки

Відповідальність за забезпечення стійкого виробництва морепродуктів та такого, що враховує майбутні потреби, у соціальному, економічному та екологічному плані покладена в Норвегії на органи регулювання рибної індустрії.

У квітні 2008 року уряд Норвегії оприлюднив документ під назвою «Стратегія екологічно стійкої рибоводної галузі Норвегії». У документі ставиться завдання, відповідно до якого при задоволенні потреб рибоводної галузі у сировині для виробництва кормів усяка надмірна експлуатація природних морських ресурсів має бути виключена.

Наріжними камінням розвитку рибної галузі Норвегії є управління і видобуток рибних ресурсів на основі принципу стійкості та обліку майбутніх потреб. Управління рибними ресурсами ґрунтується на прогресивному розумінні і науковому консультуванні з боку Міжнародної ради з дослідження моря (ІКЕС) та Норвезького Інституту морських досліджень.

Крім того, Норвегія уклала низку міжнародних договорів з питань сталого управління усіма рибними запасами, до яких вона має доступ. Вважається, що управління рибними запасами в Норвегії на цей час здійснюється відповідно до принципу стійкості і з урахуванням майбутніх потреб. Управління загальними рибними запасами спільно із сусідніми державами регулюється шляхом переговорів та укладенням міжнародних угод. Визнано, що і загальні рибні запаси так само стійкі. У контексті міжнародних відносин Норвегія є однією з рушійних сил у боротьбі за стале рибальство з урахуванням майбутніх потреб, і це знайшло своє відображення у новому Законі про морські ресурси.

Норвезькі компанії — виробники кормів для риби гарантують, що рибне борошно та риб’ячий жир, що містяться в кормах, виробляються з риби, добутої у повній відповідності із квотами, що підтверджується відповідними документами і контролем діяльності постачальників.

Мета: не допустити надмірної експлуатації природних морських ресурсів.